Уран-свинцевим ізотопним методом датовано циркон і монацит з гранітів басейну річок Тетерів та Ірпінь. Встановлено, що рівномірнозернисті граніти бистріївського та фастівського типу сформовано синхронно - 2078 млн рр. тому. Трохи пізніше (2040 млн рр. тому) сформовано порфіровидні граніти коростишівського типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д3/5

Рубрики:

Геологічні науки

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано зміни, які внесені в кореляційну стратиграфічну схему докембрію Українського щита після їх обговорення на III Всеукраїнській міжвідомчій нараді "Геологія та стратиграфія докембрію Українського щита" (21-23 квітня 1998 р., Київ) та затвердження Національним стратиграфічним комітетом України. Уточнено розчленування тетерівської серії; скорельовано нижню частину інгуло-інгулецької серії з криворізькою; перенесено глеєватську світу з мезо- в палеопротерозой; виділено осипенківську товщу в неоархеї, а садову - в палеопротерозої; встановлено шереметівський комплекс плагіогранітів в палеопротерозої Північно-Західного і старобогданівський комплекс сієнітів та кварцових сієнітів в неоархеї Приазовського району.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д3,0л(71США)5

Рубрики:

Серії, збірники,зібрання творів з геології

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено опис родових і найзначнічих рудопроявів металічних корисних копалин, відомих на території України: чорних металів (заліза, марганцю, хрому, ванадію), кольорових металів (алюмінію, магнію, нікелю, кобальту, міді, свинцю, цинку), рідкісних і рідкісноземельних елементів (літію, рубідію, цезію, берилію, наталу, ніобію, скандію, германію, олова, вольфраму, молібдену, ртуті, сурми, вісмуту, цирконію, гафнію, рідкоземельних елементів ітрію), благородних металів (золота, срібла та металів платінової групи), радіоактивних елементів (урану). Охарактеризовано основні структурно-тектонічні регіони України, зокрема, Український щит, Волино-Подільську плиту, Дніпровсько-Донецьку западину. На засадах сучасних геодинамічних концепцій розглянуто металогенію Українського щита й еволюцію рудоутворення в земній корі України від архею до фанерозою.

Приведено описание родовых и наиболее значительных рудопроявлений металлических полезных ископаемых, известных на территории Украины: черных металлов (железа, марганца, хрома, ванадия), цветных металлов (алюминия, магния, никеля, кобальта, меди, свинца, цинка), редких и редкоземельных элементов (лития, рубидия, цезия, берилия, натала, ниобия, скандия, германия, олова, вольфрама, молибдена, ртути, сурмы, висмута, циркония, гафния, редкоземельных элементов итрия), благородных металлов (золота, серебра и металлов платиновой группы), радиоактивных элементов (урана). Охарактеризованы основные структурно-тектонические регионы Украины, в частности, Украинский щит, Волыно-Подольская плита, Днепровско-Донецкая впадина. На основе современных геодинамических концепций рассмотрены металлогения Украинского щита и эволюция рудообразования в земной коре Украины от архея до фанерозоя.

Описано родовища неметалічних корисних копалин України гірничохімічної (мінеральні добрива, калійна, натрієва та магнієва солі, торф, сірка, сапропель, сапоніт, давсоніт, барит, бор, бром, йод, алуніт, карбонати та мінеральні пігменти) та гірничотехнічної сировини (гранат, корунд, маршаліт, графіт, пірофіліт, мусковіт, озокерит, цеоліт, вермикуліт, палигорськіт, каолін, кварцовий пісок, ліпарит), сировини для металургійної промисловості (вапняки, доломіти, флюорит, ставроліт, магнезит, дуніт, форстерит, серпентиніт, кварцити та кварцові піски, глини вогнетривкі, бентоніт), будівельної сировини (будівельне каміння, наповнювачі бетонів, цементна сировина, мергелі, крейда, глини, гіпс). Охарактеризовано каменобарвну та ювелірну сировини, зокрема, алмаз, бурштин, гагат, топаз, берил, родоніт, мармуровий онікс. Наведено узагальнені дані про закономірності формування та розповсюдження у просторі та часі неметалічних корисних копалин України.

Описаны месторождения неметаллических полезных ископаемых Украины горнохимического (минеральные удобрения, калийная, натриевая и магниевая соли, торф, сера, сапропель, сапонит, давсонит, барит, бор, бром, йод, алунит, карбонаты и минеральные пигменты) и горнотехнического сырья (гранат, корунд, маршалит, графит, пирофилит, мусковит, озокерит, цеолит, вермикулит, палигорскит, каолин, кварцевий песок, липарит), сырья для металлургической промышленности (известняки, доломиты, флюорит, ставролит, магнезит, дунит, форстерит, серпентинит, кварциты и кварцевые пески, глины угнеупорные, бентонит), строительного сырья (строительный камень, наполнители бетонов, цементное сырье, мергели, мел, глины, гипс). Охарактеризовано камнеокращивающее и ювелирное сырье, в частности алмаз, янтарь, гагат, топаз, берил, родонит, мраморных оникс. Приведены обобщающие данные о закономерностях формирования и распространения в пространстве и времени неметаллических полезных ископаемых Украины.

У межах Українського щита (УЩ) на парагенетичній основі вирізнено сім структурно-формаційних типів комплексів (СФК) (чарнокіт-гранулітовий, плагіограніт-амфіболітовий, тоналіт-зеленокам'яний, гранітоїдно-метатеригенний, метатеригенно-хемогенний, вулканогенно-осадовий і плутонічний), що об'єднують природні асоціації парагенетично взаємопов'язаних порід полігенної природи, які займають у будові кристалічного фундаменту УЩ конкретне структурно-тектонічне положення й виникли в певних геодинамічних умовахунаслідок сумісного або послідовного прояву в часі одного чи кількох геологічних процесів. Оцінено металогенічні перспективи кожного з вирізнених типів комплексів.

В пределах Украинского щита (УЩ) на парагенетической основе выделено семь типов структурно-формационных комплексов (СФК) (чарнокит-гранулитовый, плагиогранит-амфиболитовый, тоналит-зеленокаменный, гранитоидно-метатеригенный, метатерригенно-хемогенный, вулканогенно-осадочный и плутонический), объединяющие естественные ассоциации парагенетически взаимосвязанных пород полигенной природы, которые занимают в строении кристаллического фундамента УЩ конкретное структурно-тектоническое положение и произошли в определенных геодинамических условиях в результате совместного или последовательного проявления во времени одного или цепочки геологических процессов. Оценены металлогенические перспективы каждого из выделенных комплексов.

In the Ukrainian Shield (USh) there are distinguished seven types of the structure-formation complexes (SFC) on the paragenetic basis: charnockite-granulite, plagiogranite-amphibolite, thonolite-greenstone, granite-metaterrigenic, metaterrigenic-chemogenic, volcano-sedimentary, and plutonic. They are nature associations of different genesis rocks related paragenetically. They are situated in concrete structure-tectonic position in the USh, and were generated on certain geodynamic conditions in a result of the influence of chains of geological processes. Metalogenic perspectives the SFC are appreciated.

Проаналізовано вміст і закономірності розподілу елементів-домішок у породах, які переважають на Українському щиті: основних і ультраосновних метавулканітах, а також інтрузивних і ультрамета-морфічних гранітоїдах. Залежно від характеру розподілу в породах різного складу та віку домішки поділяються на кілька груп. Від найдревніших до молодших порід вміст деяких зменшується (переважно елементи групи заліза), інших - збільшується (переважно літофільні елементи). Своєрідним розподілом у породах характеризуються рідкісноземельні елементи, а також деякі елементи-домішки в лужних польових шпатах, цирконі й апатиті.

Висвітлено основні віхи наукової творчості І. С. Усенка, який протягом 38-ми років (1949 - 1987) очолював петрологічний напрямок досліджень в Україні і мав безпосереднє відношення до розробки багатьох геологічних проблем докембрію. Найважливіші його наукові досягнення пов'язані з вивченням основних та ультраосновних порід Українського щита (УЩ), гранітоїдів, включаючи чарнокіти, ефузивних і дайкових порід всієї України. Особливе значення мало поглиблене вивчення вченим породотвірних мінералів, що завершилося виданням фундаментальних монографій, присвячених біотитам, гранатам, піроксенам, лужним польовим шпатам. Чимало праць присвячено проблемам стратиграфії, магматизму і метаморфізму УЩ та його формаційному аналізу.

Відзначено, що Микола Пантелеймонович Семененко більше 30 років присвятив проблемам ізотопної геохронології. Ще у 1961 р. він запропонував п'ятичленний розподіл докембрію на мегацикли, на рубежах яких відбувалися активні орогенези. Це було найбільш детальне розчленування докембрію Українського щита і найбільш фундаментальне досягнення на шляху розкриття історії формування Землі.

Стисло освітлено основні етапи наукової та науково-організаційної діяльності видатного українського вченого у галузі наук про Землю академіка АН України М. П. Семененка.

Запропоновано нову шкалу геологічного часу для докембрію, яка базується не тільки на геологічних (тектонічних, структурно-петрологічних, літолого-стратиграфічних) та ізотопно-геохронологічних критеріях, а й на космо-хронометричних факторах - ритмічності геологічних процесів, зумовленій обертанням Сонячної системи довкола центру Галактики. Згідно з цією шкалою тривалість глобальних стратиграфічних підрозділів (ер) змінюється в межах 400 - 540 млн рр.: тривалість архейських ер 400 - 450, протерозойських - 450 - 510, а фанерозою - 540 млн рр., збільшення пов'язується з розширенням Землі та Космосу. За опорні точки відліку в цій системі прийняті межі докембрій - фанерозой (540 млн рр.) та архей - протерозой (2500 млн рр.). Наведено обгрунтування границі архей - протерозой на Українському щиті.

Викладено основні досягнення за останні 30 - 35 років українських геологів, в першу чергу - наукових працівників ІГМР ім. М. П. Семененка НАН України в галузі петрології. Висвітлено проблеми, над якими працює Інститут: метаморфізм, співвідношення грануліто-гнейсових і граніт-зеленокам'яних терейнів; чарнокіти; гранітоутворення та гранітоїдні формації; анортозит-рапаківігранітна формація; лужні породи; коматиїти; санукітоїди; метасоматоз; породоутворювальні та акцесорні мінерали; формаційний аналіз, петрологія та стратиграфія докембрію; фанерозойський магматизм; магматизм морського та океанічного дна.

Запропоновано нову структуру та організаційні принципи діяльності Національного стратиграфічного комітету України, що активізує роботу із удосконалення хроно- і біостратиграфічних шкал докембрію та фанерозою регіонів України.

Розглянуто різні типи похибок, можливих під час виконання хімічного аналізу гірських порід. Запропоновано нову методику перерахунку хімічного складу гранітоїдів на їх наближений модальний мінеральний склад. Наведено хімічний склад 12-ти зразків біотитових гранітів житомирського та кіровоградського комплексів і виконано його перерахунок на мінеральний склад за цією методикою з метою виявлення якості аналізу.

В плане дискуссии предложена новая структура и организационные принципы деятельности Национального стратиграфического комитета Украины, что активизирует работу по усовершенствованию хроно- и биостратиграфических шкал докембрия и фанерозоя регионов Украины.